Зовнішекономбанк (ЗЕБ) планує надати «Уралвагонзавод» (УВЗ) 11,2 млрд руб.на виробництво і поставку в Іран 5 тис. вантажних вагонів, використавши для цього кошти Фонду національного добробуту (ФНБ).
«Минулого четверга наглядова рада ЗЕБа затвердив виділення кредитної лінії УВЗ в розмірі 11,2 млрд руб.під будівництво та поставку вагонів в Іран.Кредит буде виданий під 8,23% річних, період вибірки по кредитній лінії – не більше одного року з дати підписання кредитного договору, термін погашення – п’ять років », – повідомляє в середу« Коммерсант »з посиланням на джерело, знайоме з ситуацією.
«Продукція буде поставлятися іранській стороні під страхове покриття ЕКСАР.У кредитну лінію включені витрати по відшкодуванню позичальником виплати ЗЕБом страхової премії дочірньому агентству », – додав співрозмовник видання.У свою чергу, сам Зовнішекономбанк для фінансування проекту використовує кошти ФНБ, які отримає у вигляді депозиту терміном на сім років під 6% річних, зазначає газета.У ВЕБе цю інформацію «Комерсанту» не прокоментували.
У вівторок на нараді з розвитку транспортного машинобудування РФ в Твері прем’єр-міністр Дмитро Медведєв заявив, що на цьому тижні підпише рішення наглядової ради ЗЕБа про виділення трьох кредитів для підтримки експорту пасажирських і вантажних вагонів: для УВЗ – по Ірану і Казахстану, для «Метровагонмаш »- по Угорщині.«Таким чином, мова йде про першу російської експортної операції з Іраном після зняття з нього санкцій», – зазначає газета.
Представник «Уралвагонзавода» підтвердив виданню, що мова йде про першу партії в 5 тис. Вагонів, розроблених за техзаданию іранських залізниць.Поставки почнуться в 2016 році.Влітку УВЗ повідомляв, що потенційний ринок Ірану після скасування санкцій оцінюється в 10 тис. Вагонів.
У листопаді минулого року ВЕБ і ЦБ Ірану (CBI) підписали меморандум про розширення переліку послуг та інструментів в області підтримки експорту, відзначає видання.Зовнішекономбанк тоді заявив, що для збільшення експорту в Іран думає про видачу до 2 млрд євро кредитів під страхове покриття ЕКСАР.Тоді ж ВЕБ, «Стройтрансгаз» і Організація розвитку та реновації гірничорудної промисловості Ірану (IMIDRO) підписали меморандум про реалізацію ряду проектів в Ірані.Мова, зокрема, йшла про проектування та будівництво заводу з виробництва анодного нафтового коксу потужністю 250 тис. Тонн і заводу для виробництва глинозему з нефелінових сієнітів потужністю 200 тис. Тонн.
«Коммерсант» зазначає, що Іран запросив у міністерства фінансів РФ кредит на $ 5 млрд, однак в кінці минулого тижня джерело газети в Мінфіні говорив, що це питання досі залишається в підвішеному стані.При цьому радник верховного лідера Ірану аятолли Хаменеї Алі Акбар Велаяті, що побував в Москві на початку лютого, заявив виданню, що Тегеран розраховує на набагато більшу суму: за його словами, сторони підготували спільних інфраструктурних проектів на $ 40 млрд, але їх реалізація залежить від гарантій фінансування з російської сторони.