Сергій Кисляк: США нам не ворог, але вельми важкий партнер

Росія хотіла б відновити відносини з військовими США для більш ефективної боротьби з тероризмом, а контакти спецслужб двох країн у сфері антитероризму тривають;США для Росії не ворог, а важкий партнер, але нова «перезавантаження» двосторонніх відносин не потрібна;по сирійському питанню в діалозі обох країн намітився прогрес, але його поки немає з питання РСМД – про все це розповів в інтерв’ю кореспонденту «Інтерфаксу» в США Ксенії Байгаровой посол Росії в Вашингтоні Сергій Кисляк.

Інтерв’ю публікується також в газеті «Коммерсант».

- У США періодично лунають заклики взаємодіяти з Росією з взаємовигідних питань, незважаючи на політичні складнощі, іноді говорять про можливу «нової перезавантаження».У той же час американські офіційні особи публічно висувають звинувачення в корупції на адресу президента Росії, що само по собі безпрецедентно для наших дипломатичних відносин.По-вашому, як все-таки в Америці ставляться до Росії?

- Що стосується звинувачень на адресу президента Росії, то риторика, яку собі дозволяє американська адміністрація, – безпрецедентна, голослівна і, безумовно, є неприйнятною в нормальному міждержавному спілкуванні.Звичайно, це викликає не тільки глибокий жаль, але і велике здивування.Для держав, які часто працюють разом з спільному порядку денному, цивілізованість у відносинах – абсолютно необхідний інструмент.Чомусь наші американські колеги починають про це забувати.Безумовно, це cкажется на якості нашого діалогу.

Загальний стан наших відносин, звичайно, непроста.Але ми абсолютно щирі, коли говоримо, що це відбувається не з нашої вини.Коли американці бачать, що та чи інша країна має свою думку і готова його відстоювати, то перший властивий їм інстинкт – чинити тиск.Як видно, тиск використовується як інструмент для спілкування з нами.Але тиснути на Росію марно, воно тільки заганяє відносини далеко не в кращий стан.Зараз ми переживаємо один із найскладніших періодів, нічого схожого я не пригадаю з моменту розпаду СРСР.

- У нас нова «холодна війна»?

- Ні, «холодної війни» немає, так як не існує розбіжностей, які розводили б наші країни з ідеологічних питань.Процеси, що відбуваються пов’язані з масштабними змінами в світі.Треба адаптуватися до нових умов з великою кількістю центрів політичного впливу, коли монополія однієї держави вже не спрацьовує.Це не просто.Я б сказав, що наші американські колеги з таким викликом поки не дуже справляються.Це виливається в труднощі, в тому числі в напруженість у відносинах з Росією.

- За часів «холодної війни» все було ясно.Світ був поділений надвоє, а США були «ймовірним противником» СРСР.Але сьогодні такої ясності немає.Ким в Москві вважають США?Конкурентом?Ворогом?Явно ж, що не другом?

- США для нас – дуже важкий партнер.

- Але не ворог?

- Не думаю.Навряд чи у нас хтось в такому ключі сприймає США і американський фактор в сфері національної безпеки.Однак практична лінія, яку ведуть США, призводить до напруженості.Такі речі, як поширення НАТО, підтягування військової інфраструктури альянсу до наших кордонів – це все створює істотні ризики.

- А Ви вірите в нову «перезавантаження», або Ви слідом за багатьма російськими експертами схильні вважати «перезавантаження» популістським штампом?

- Я б не називав це популістським штампом.Це була спроба обох сторін налагодити відносини в конструктивному ключі, перекреслити ситуацію, коли серйозні відносини між державами фактично були відсутні.

- Але не вийшло…

- Не вийшло.Наші американські колеги не витримали випробування життям.І цілий ряд механізмів, які тоді були створені, були зупинені за ініціативою США.

Але якщо ви запитаєте, чи потрібна друга «перезавантаження», то скажу, що така ж – навряд чи.Разом з тим у нас зберігається спільність інтересів.Та й наші відносини з США набагато змістовніші, ніж їх малює американська преса.Незважаючи на весь негатив в двосторонньому контексті, ми як і раніше залишаємося державами, від яких багато що залежить в світі, і нам треба відповідати на дуже схожі виклики.Перш за все, це тероризм.Ми б хотіли нарощувати співпрацю в області антитерору.Наші країни зробили багато, щоб був нащупан шлях для вирішення сирійської проблеми.Звичайно, це буде архіскладний процес, але якби не взаємодія Росії і США, вихід на зустріч в Женеві був би взагалі неможливий.

Як для нас, так і для американців, на мій погляд, важливо співпрацювати з загальним викликам на основі рівноправності, взаємної поваги і невтручання.Робота ж з загальних проблем повинна зближувати країни.

- Наскільки, на Ваш погляд, ймовірно зближення позицій Росії та США щодо Сирії?Схоже, поки до цього дуже далеко …

- Ну, дещо вже зроблено.Спільність наших інтересів полягає у визнанні того факту, що світ в Сирії може бути досягнутий тільки політичними засобами, і військовими заходами стабільності не доб’єшся.Ми також дійшли згоди в тому, що лише сирійський народ повинен вирішувати, хто в майбутньому буде керувати Сирією на основі оновленої конституції, яка враховує інтереси всіх груп населення.Наша позиція не змінювалася, в цьому сенсі вона є послідовною і тверда.В американську ж позицію, як ми бачимо, були внесені деякі корективи.

- З чим пов’язані ці корективи?З фігурою Башара Асада?

- Американці нерідко повторюють відомий набір аргументів про те, що Асад повинен піти.Але на ділі зараз і ми, і американці зосереджуємося на тому, як запустити мирний процес.І це стало можливим тільки завдяки тому, що ми змогли намацати спільність деяких елементів наших позицій.

- Саудівська Аравія заявила про готовність до участі в наземній операції в Сирії.У разі, якщо Ер-Ріяд зважиться на такий крок за підтримки США, чи може це зашкодити взаємодії Москви і Вашингтона в Сирії?

- Ще треба розібратися, про який саме операції йдеться.Якщо це операція проти ІГІЛ, то треба подивитися, як на практиці думають її здійснювати, та й планується вона взагалі.Так як сьогодні нам нічого не відомо про будь-якому конкретному плані дій, тим більше про те, як буде забезпечуватися суверенітет Сирії, мабуть, рано давати оцінки.

- В результаті кризи, пов’язаного з Україною, виявилися замороженими контакти між військовими Росії та США.Як Ви думаєте, в результаті російських військових дій в Сирії ці контакти можуть бути розморожені хоча б частково?

- Американська сторона була ініціатором того, щоб заморозити ці контакти.Ми нічого не заморожували.Я вважаю, що це рішення було глибоко помилково, особливо з урахуванням величезної кількості проблем, які треба разом вирішувати, в тому числі в Сирії.Все б тільки виграли, якби наші військові співпрацювали.Мабуть, доведеться почекати, поки американські колеги дозріють.Ми відкриті до взаємодії.На сьогоднішній день ми маємо тільки діалог щодо запобігання інцидентів в повітрі.

- А далі запобігання інцидентів в повітрі не планується піти?

- Ми готові піти не просто далі, а куди далі.Наша мета – розбити тероризм.Ми пропонували американцям, щоб наші військові сіли і поговорили про те, як гармонійно скоординувати антитерористичну боротьбу в Сирії.Росія живе набагато ближче до джерел терористичної загрози, ніж США.Для російської безпеки це вкрай важлива проблема.

- Але в США переконані, що Росія в Сирії не стільки б’ється з тероризмом, скільки підтримує Башара Асада …

- Я таке чую щодня, але правди в цьому немає.Наші повітряно-космічні сили здійснюють дії проти ІГІЛ і інших терористичних організацій.Наші дії чесні і прозорі.Разом з тим, у зв’язку з російською операцією в Сирії величезну кількість інформаційних вкидань, але я не пам’ятаю, щоб вони підтверджувалися серйозною фактурою.

- Наскільки інтенсивні сьогодні контакти спецслужб Росії і США щодо запобігання тероризму?

- Контакти наших спецслужб з протидії тероризму здійснювалися завжди, і вони триватимуть.Але якби між нашими країнами були добрі відносини, все це могло б бути куди більш продуктивним і серйозним.

- У Москві завжди називали позицію США по Україні неконструктивною.Але після багатогодинної зустрічі в Калінінграді заступник держсекретаря США Вікторії Нуланд з Владиславом Сурковим багато стали говорити про якісь зрушення, зближенні підходів.Наскільки це обгрунтовано?

- Треба розділяти серйозні переговори і консультації.Серйозні переговори проходять в «нормандському форматі» на рівні глав держав і урядів або міністрів закордонних справ.В такому форматі вироблялися Мінські угоди, в ньому ж йде розмова про їх виконання.

Положення Мінських угод повинні виконуватися Києвом і східними регіонами України.Саме вони є сторонами конфлікту.Біда в тому, що наші київські колеги поки не поспішають рухатися в бік виконання своїх зобов’язань, які повинні визначати спокійне і комфортне для всіх регіонів майбутнє України.Йдеться, перш за все, про поправки до конституції, амністії, а також про новий закон про вибори.Ну і необхідне узгодження таких рішень з ДНР і ЛНР.Тобто Київ повинен виконувати власні зобов’язання, які покликані привести до необхідного оновлення відносин між регіонами і центром.

- Іншими словами, руху вперед так і немає?Або все-таки трохи легше стало обговорювати з американцями українську тему?

- Можливість сісти і пояснити один одному свої оцінки завжди важлива.Але рух вперед в цьому питанні залежить насамперед від виконання Україною своїх зобов’язань.У американців є можливості впливу на Київ.І якщо вони готові їх застосувати для того, щоб мінські домовленості були виконані українською стороною, ми це будемо тільки вітати.

- Від врегулювання української кризи залежить зняття з Росії американських (як і європейських) санкцій.Чи не вважаєте Ви, що американські санкції – на багато років, і що може повторитися історія з поправкою Джексона-Веніка, яку ніяк не могли скасувати навіть після того, як причина її введення, пов’язана з виїздом євреїв з СРСР, зникла?

- Американці обумовлюють зняття санкцій виконанням Мінських угод.Але є певні сумніви в щирості таких заяв.Адже виконання цієї угоди залежить не від нас, а, перш за все, від Києва.І велике питання, чи дійсно в Києві зроблять все, що від них вимагається, щоб стало можливим виконання Мінських угод в повному обсязі.Наші американські колеги, звичайно ж, це теж знають.

Санкції, звичайно, не поліпшують нашу економічну ситуацію.Але ми їх переживемо.І з американцями, як, втім, і з європейцями, ніяких переговорів про зняття санкцій ми не ведемо.

- З ким із нинішніх кандидатів у президенти США Москві було б комфортніше намагатися налагодити стосунки?

- Як посол Росії в США я працюю над якістю російсько-американських відносин, але давати коментарі, які могли б потім подаватися як втручання у внутрішні справи Сполучених Штатів, я не буду.

Треба розуміти головне: хто б не став президентом, він або вона буде проводити лінію по забезпеченню інтересів США.Президенти приходять і йдуть, і партії змінюються.Але американський курс трансформується дуже повільно.Ми повинні віддавати собі в цьому звіт.

Як би там не було, ми будемо працювати з тим президентом, який буде обраний американським народом.Будемо будувати свою політику, грунтуючись, зокрема, на нашому розумінні співпадаючих інтересів.

- Чи немає у Вас, як у посла Росії в США, почуття жалю через те, що політичні розбіжності між нашими країнами нашкодили і гуманітарним контактам, що може привести до відчуження між людьми?Можна в зв’язку з цим згадати про недавнє позбавлення акредитації почесних консулів Росії в США, але також і про закриття американського центру при Бібліотеці іноземної літератури в Москві, і про скарги американських дипломатів в Москві на загрози і тиск …

- Шкодую я, що наші відносини не в найкращій формі?Звичайно, шкодую.Ми могли б куди більше зробити разом.Але загальна зупинка в міждержавних відносинах неминуче відбивається на гуманітарних зв’язках.

Кожен день починаю з читання добірки публікацій в американській пресі про Росію.Це найбільш депресивний чтиво, яке можна собі уявити – суцільний упереджений негатив.Загалом – постійне і нав’язливе нагнітання не найбільш душевного ставлення до Росії.

- По-моєму, люди в США цілком дружелюбно ставляться до росіян.

- Так, якщо виїхати за межі Вашингтона, то, звичайно, люди, як правило, більш відкриті, зацікавлені, хочуть зрозуміти і дізнатися більше про Росію.Це добре.Думаю, що більшість людей в Росії також не відчувають негативних почуттів до американців як до народу, незважаючи на те, що політичні проблеми залишаються.

А з приводу скарг американських дипломатів в Москві … Я вам на це хочу сказати, що ми тут у Вашингтоні теж живемо в реальному світі.

- Ви маєте на увазі, що російські дипломати в США теж зазнають утисків?

- Скажу лише, що робота в США – непроста.

Що ж стосується відкликання акредитації у почесних консулів (тепер у нас залишається тільки один, вірніше, одна – в Колорадо, іншим заборонили працювати), то це рішення нас глибоко розчарувало.Адже діяльність почесних консулів спрямована на те, щоб сприяти нашим співвітчизникам, які можуть виявитися в біді в різних регіонах країни.Крім того, почесні консули в своїх регіонах сприяли знаходженню взаєморозуміння між людьми, як раз подолання того відчуження, про який Ви говорили.Дуже шкода, що тепер їм відмовлено в можливості вести таку роботу.Ми надзвичайно вдячні всім тепер колишнім почесним консулам за все, що вони зробили за ці роки.

- Багато в Росії, розмірковуючи про відносини з США, вважають за краще вірити в антиросійські змови.Наприклад, в те, що це саме США у співпраці з Саудівською Аравією перекинули ціни на нафту, щоб нашкодити Росії.Наскільки подібні теорії правдоподібні, на Ваш погляд?

- Думаю, що все простіше.Нинішня ситуація на нафтовому ринку стала наслідком того, що цілий ряд держав переслідують головним чином власні інтереси на ринку нафти, прагнучи відвоювати частку побільше.На Росію впливає ця ситуація негативно, але і на інших теж.Я б не зводив ситуацію до змови проти нашої країни.

- Нещодавно заступник держсекретаря США Роуз Геттемюллер заявила, що в найближчі місяці може намітитися прогрес у вирішенні проблеми, пов’язаної зі звинуваченнями в порушенні договору про ракети середньої і меншої дальності (РСМД).Чи можете Ви розповісти, як просувається діалог з цього приводу?

- Поки я не бачу руху з американської сторони, яке дозволило б з ходу задовільно закрити це питання.

Нагадаю: на адресу Росії є американські звинувачення в порушенні договору, які ніколи не були підкріплені.У нас же, зі свого боку, є цілком конкретні претензії до американців, які є реакцією на вже реалізовані програми, в тому числі передбачають розгортання наземних пускових установок для систем ПРО.У Румунії це вже відбувається.Ці установки – такі ж як ті, що розміщуються на кораблях для крилатих ракет, але «на землі» такі ракети і їх пускові установки заборонені договором про РСМД.

- США неодноразово закликають Росію повернутися до переговорів про скорочення стратегічних наступальних озброєнь.Остання заява з цього приводу днями зробила радник президента США з національної безпеки Сьюзан Райс.Напевно, очікувати позитивної реакції Росії на ці заклики не слід з урахуванням нинішнього стану діалогу?

- Наші американські колеги час від часу нагадують про свої пропозиції рухатися далі в бік скорочення стратегічних потенціалів.Але при цьому, як правило, забувають згадати про те, що самі роблять ставку на розвиток потенціалів в неядерному оснащенні, які несли б ті ж самі функції, що і ядерну зброю.США не люблять зізнаватися і в тому, що ПРО може створювати додаткові чинники, що розхитують стратегічну стабільність.

Ми змушені враховувати не тільки наявні і плановані засоби СНО США, але і весь сукупний потенціал, який у них розвивається і розвиватиметься в майбутньому і може бути спрямований на підрив нашого потенціалу стримування.

Ми говоримо американцям: Росія не проти самої ідеї руху вниз по сходах ядерних озброєнь, але це повинно робитися так, щоб безпеку зберігалася не лише для США, але і для Росії.Тому далі скорочувати СНО, залишаючи за дужками інші засоби, що впливають на стратегічну стабільність, не виходить.

- Повідомлялося, що через санкції товарообіг значно знизився.Чи очікуєте Ви подальших істотних скорочень?

Загальні показники товарообігу знизилися за останній рік на третину.При цьому цікаво, що імпорт з США до Росії скоротився помітно більше, ніж експорт з Росії в США.Багато такий стан речей пов’язують тільки з політикою.Напевно, політичний елемент тут присутній, але головні причини все ж економічні, включаючи падіння попиту на цілий ряд товарів і зміна валютних курсів.

Чи будуть далі знижуватися показники товарообігу?Якщо і будуть, то не думаю, що кардинально.До речі, я часто розмовляю з представниками американських компаній, які працюють на російському ринку.Ніхто з них не збирається скорочувати свою присутність у нас або йти.Абсолютна більшість розуміє, що зараз ми проходимо непрості часи, як, втім, і європейська економіка, і світовий ринок в цілому.Але у Росії дуже серйозне майбутнє.І ті, хто прийшов до нас надовго, у нас залишаться.Це я Вам обіцяю.

Цікаві статті:

Comments are closed.