Заступник міністра закордонних справ РФ Олексій Мєшков в інтерв’ю кореспонденту «Інтефакс» Олексію Ейбоженко розповів про ставлення Москви до зміцнення НАТО біля кордонів РФ, перспективи взаємодії з ЄС в енергетичній сфері, а також позначив позицію Москви щодо міграційної проблеми в ЄС.
– В кінці січня Європейське командування Збройних сил США опублікувало оновлений варіант військової стратегії в Європі, в якому стримування Росії вказується в числі головних пріоритетів в зв’язку з «наростаючим агресивною поведінкою Москви».Одночасно Пентагон запросив на 2017 р у Конгресу близько 4 млрд. Дол. На посилення військової присутності на східному фланзі НАТО.Зажадає безпрецедентне нарощування м’язів НАТО поблизу кордонів з Росією прийняття відповідних додаткових кроків з нашого боку?Чи з’явиться це порушенням Основного акта РФ-НАТО?І чи можемо ми вийти з нього?
– Перераховані Вами кроки є лише частиною проведеного натовцями більш широкий комплекс заходів по «стримування» Росії.Це і нарощування військового потенціалу блоку в цілому, і значне посилення військової присутності та інфраструктури на «східному фланзі» НАТО.Безумовно, всі ці дії враховуються в нашому військовому та оборонному плануванні.Будемо і надалі їх уважно відстежувати, в тому числі з точки зору дотримання альянсом зобов’язань по військовій стриманості, взятих його державами-членами відповідно до Основоположним актом Росія-НАТО 1997 р Ми як і раніше розглядаємо даний документ в якості однієї з наріжних домовленостей в сфері європейської безпеки.
– В кінці минулого року з’явилися повідомлення про можливе відновлення роботи Ради Росія-НАТО на рівні послів.Генсек НАТО Йенс Столтенберг на щорічній прес-конференції в січні знову заявив про необхідність відновлення роботи РРН.Чи обговорюється це питання між Москвою і Брюсселем чи як і раніше по ньому ніякої конкретики немає?
– У нас є контакти зі штаб-квартирою НАТО з цього питання.Робота ведеться.Говорити про вихід на будь-які конкретні спільні розуміння поки передчасно.При цьому хотів би відзначити, що російська сторона не раз підкреслювала свою готовність до рівноправного і конструктивного діалогу з альянсом.Адже саме для цього свого часу і створення Ради Росія-НАТО.
– Чи плануються контакти міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова з генсеком НАТО Йенсом Столтенбергом «на полях» Мюнхенській конференції з безпеки в лютому?
– Програма перебування міністра закордонних справ Росії в Мюнхені ще остаточно не зверстана.Однак можливість організації такої зустрічі дійсно опрацьовується.
– Чи є плани зустрічі в найближчому майбутньому, можливо, «на полях» Мюнхенській конференції міністра закордонних справ Лаврова з главою Європейської зовнішньополітичної служби Федеріка Могеріні?Чи обговорюється її візит в цьому році в Росію?
– Дійсно, є принципова домовленість про проведення зустрічі міністра закордонних справ Російської Федерації з високим представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки, заступником голови Європейської комісії Федеріка Могеріні «на полях» Мюнхенській конференції з безпеки (12-14 лютого).
Хочу зазначити, що, незважаючи на непросту ситуацію у відносинах Росія-ЄС, нам все-таки вдається підтримувати можливий в нинішніх умовах рівень діалогу, насамперед, за такими актуальних міжнародних проблем, як ситуація в Сирії, Лівії, боротьба з міжнародним тероризмом і наркотрафіком.Лавров і Федеріка Могеріні регулярно зустрічаються в кулуарах різних міжнародних заходів.Остання їхня зустріч відбулася 3 грудня 2015 г. «на полях» засідання РМЗС ОБСЄ в Белграді, в цілому в минулому році вони зустрічалися шість разів.
Але ми вважаємо недостатнім формат таких коротких двосторонніх зустрічей.У зв’язку з цим пропонуємо нашим ЄСівським партнерам повернутися до ідеї організації повноформатного засідання Постійної ради партнерства на рівні мініндел, який не проводився вже понад чотири роки (останнє засідання відбулося в листопаді 2011 р), що було б набагато продуктивніше, оскільки цей формат передбачає обговорення і пошук розв’язок по всьому комплексу наших відносин.
Що стосується візиту Федеріка Могеріні в цьому році в Росію, то ми таку можливість не виключаємо.Ця тема може бути порушена в ході запланованої зустрічі С.В.Лавров-Федеріка Могеріні в Мюнхені.
– Росія в лютому планує виплатити третину щорічного внеску до Ради Європи (РЄ).Наскільки висока ймовірність того, що Москва в поточному році цим і обмежиться?Наскільки це залежить від зміни позиції ПАРЄ щодо повноважень російської делегації?
– Російська Федерація має намір послідовно домагатися відновлення в повному обсязі повноважень делегації Федеральних Зборів Російської Федерації в ПАРЄ.Безумовно, ситуація в Асамблеї буде враховуватися при прийнятті рішення про порядок виплати внеску нашої країни в бюджет РЄ в 2016 році.
Разом з тим важливо брати до уваги, що співпраця 47-ми держав-членів Ради Європи зовсім не обмежується форматом ПАРЄ.Асамблея – це консультативний орган авторитетної міжнародної організації.
Взаємодія між державами-членами Ради Європи здійснюється в п’яти «вимірах»: міжурядовому – в Комітеті міністрів РЄ, міжпарламентському – по лінії ПАРЄ, міжрегіональному – в Конгресі місцевих і регіональних влад РЄ, «судовому» – в рамках Європейського Суду з прав людини та по лінії неурядових організацій – у Конференції міжнародних НУО при Раді Європи.В галузевому взаємодії в рамках Організації беруть участь представники більше двадцяти федеральних органів влади Російської Федерації.
Незважаючи на складнощі у відносинах всередині ПАРЄ, багатостороння взаємодія в згаданих форматах активно триває, в тому числі за рахунок коштів, що виплачуються нашою країною в бюджет РЄ, і приносить відчутну практичну віддачу.
Так що в питанні про модальності внеску діятимемо зважено і обережно.
– Днями з’явилася інформація про черговий арешт російської нерухомості у Франції у зв’язку з позовом колишніх акціонерів ЮКОСа.На цей раз мова йде про земельну ділянку в центрі Парижі, який використовується під будівництво російського духовно-культурного православного центру.Як розвивається ситуація?
– Повністю підтверджую вчорашню заяву управління справами президента і посольства РФ у Франції.Роботи на майданчику йдуть повним ходом.Природно, що дана ділянка знаходиться під дипломатичним імунітетом.
– Останнім часом з ряду країн-членів Євросоюзу все частіше звучать заяви про необхідність припинити списку санкцій протистояння з РФ.Чи готова Москва піти на ослаблення або скасування контрсанкцій щодо цих держав?
– ЄС вводив санкції колективно.Так і ми наші заходи вводили проти всіх країн Євросоюзу, включаючи тих, з ким у нас і сьогодні підтримуються дуже добрі відносини.Знаємо, що багато в цих державах прекрасно розуміють всю ущербність санкцій політики і хотіли б швидше з цим покінчити.Ми такий підхід підтримуємо, але робити вже зараз якісь країнові виключення із заходів у не можемо, так як це суперечило б правилам СОТ.Так що м’яч на стороні Брюсселя.
– 12 лютого на Кубі повинна відбудуться історична зустріч патріарха Кирила з Папою Римським Франциском.Як в МЗС РФ сприйняли цю новину?Сприяло чи відомство організації такої зустрічі?
– У нас як держави є відносини з Ватиканом, вони розвиваються динамічно, не так давно вони знайшли дипломатичний статус.Ми цінуємо ту позицію, яку займає нинішній папа Франциск за цілою низкою міжнародних проблем.У нас підтримується постійний діалог, в тому числі по лінії МЗС, на експертному рівні, опрацьовуються різні культурні проекти.Ми працюємо з нашими ватиканськими колегами в міжнародних організаціях, в тому числі по дуже болючою для мільйонів християн темі – це переслідування християнства, перш за все, в зоні конфліктів на Близькому Сході.Ми активно підтримуємо захист християн, діалог між різними світовими релігіями.Природно, ми не можемо не вітати діалог між РПЦ і римсько-католицькою церквою.Я думаю, будь-якій людині зрозуміло значення такої зустрічі.
– Нещодавно офіційно був запущений процес вступу Чорногорії в НАТО.Одночасно Сербія не приховує своїх амбіцій щодо членства в ЄС, одним з негласних умов якого є приєднання до НАТО.Чи немає побоювань, що в найближчій перспективі Балкани повністю опиняться під «ковпаком» Альянсу?
– Росія завжди виступала проти розширення НАТО.Це шлях в нікуди.Те, що робиться, скажімо сьогодні, в Чорногорії – так це спроба затягнути її в НАТО всупереч волі значної частини населення країни.Задаєшся питанням, якщо наші західні партнери так багато говорять про демократію, чому вони позбавляють народ Чорногорії такого важливого демократичного інституту, як проведення референдуму.Перешкоджають, щоб референдум був проведений і народ зміг би сказати, яку модель безпеки він хоче для своєї країни.
– В Євросоюзі як і раніше не виробили єдиної позиції щодо проекту «Північний потік-2.Є країни, які активно противляться його реалізації, Єврокомісія вагається щодо того, чи задовольняє цей газопровід під вимоги Третього енергопакету.Як ви оцінюєте шанси на успішну реалізацію цього проекту?
– «Північний потік-2 – це комерційний проект.Велике питання нашим партнерам в ЄС: потрібен їм російський газ чи ні?Європейський бізнес вважає, що потрібен.Європейські компанії активно зараз працюють за тематикою Північного потоку.Як ви знаєте, «Північний потік-1 успішно функціонує, не викликає ні у кого ніяких питань.Але те, що є сили в Європі і не тільки в Європі, хто взагалі виступає проти енергетичних проектів з Росією, то це факт.Вони цю свою лінію проводять послідовно.Я вважаю, що останнє слово тут має бути за бізнесом і населенням країн ЄС.
– Як в цілому складається діалог Росії з Євросоюзом в енергетичній сфері?
– Ще кілька років тому до нинішньої кризи між РФ і ЄС була підписана велика програма до 2050 року з питань співробітництва в енергетичній сфері.Про це ніхто не згадує.Реального енергетичного діалогу між Росією і ЄС не ведеться.Була цікава ідея Люксембургу під час попереднього головування Євросоюзу провести представницьку конференцію за участю країн ЄС і Росії з енергетичної проблематики.
Нам як постачальникам енергоресурсів треба чітко знати, є чи ні зацікавленість у наших європейських партнерів в російському газі, в яких обсягах?Якщо зацікавленості немає, то наші компанії будуть шукати можливості на інших ринках.Але всі об’єктивні експерти підтверджують, що заяви про те, що Європа може відмовитися від російського газу – це чиста пропаганда.Навпаки, у міру виходу європейської економіки з кризи, потреби в газі будуть тільки рости.Природно, найпряміший і дешевий шлях – це російський трубопровідний газ, а не гіпотетичні поставки сланцевого газу з США або з інших ринків.
Я б на місці наших партнерів в ЄС перейнявся не тим, як вставляти палки в колеса будь-якого виникає проекту енергетичного співробітництва, будівництва газопроводу з Росії в ЄС, а як, навпаки, створювати привабливі проекти для російських компаній, щоб вони пішли з цими проектами на ринки країн Євросоюзу.
– З огляду на напруженість у відносинах між Москвою і Анкарою, чи розглядається варіант, при якому точка входу російського газопроводу по дну Чорного моря, зараз «Турецького потоку» буде знаходитись в якійсь країні ЄС?
– Такі питання не обговорюються.
– Чи має намір Росія допомагати своїм європейським партнерам у вирішенні проблеми біженців?
– Росія прийняла 2 млн біженців з території України.Хто з ЄС нам чимось допоміг в зв’язку з цим?Ми з вами знаємо витоки нинішньої проблеми біженців.Тригером, звичайно, стала агресія проти Лівії і знищення державності в цій країні.А саме Лівія була стримуючим форпостом міграційних потоків до Європи, перш за все.
Потім ІГІЛ і спроби зруйнувати сирійський держава теж завдали серйозного удару.Але, якщо ви звернете увагу, за статистикою кількість сирійців серед мігрантів, які використовують турецький маршрут, скорочується в порівнянні з іншими країнами регіону.До речі велике питання – реальна національна нацпрінадлежность цих мігрантів, тому що більшість з них з’являється на території Європи без документів.Тому глибоко переконані, що проблему міграції треба вирішувати в комплексі, створювати умови нормального життя в тих країнах, звідки йдуть міграційні потів.З цієї точки зору більш ефективно було б допомагати відродженню економік цих країн, досягнення мирних домовленостей в тих регіонах, де йдуть конфлікти замість того, щоб вкладати гроші в табори біженців.Ми хотіли б розраховувати, що наші європейські партнери, приймаючи цих біженців, будуть діяти в суворій відповідності з міжнародним гуманітарним правом, створювати гідні умови для проживання там, куди вони потрапили.
– Зараз говорять, що російські авіаудари в Алеппо каталізують потік біженців ..
– Це повна нісенітниця.Ще нам не було показано жодного свідчення, жодної фотографії потоків біженців, які були б спровоковані діями наших ВКС.Це спроби з хворої голови перекласти на здорову, навпаки, дії наших ВКС і сирійської армії створюють умови для повернення додому багатьох тимчасово переміщених осіб на територію Сирії.